У  Черняхівській  бібліотеці   для дорослих   говорили  про  Чорнобиль

             Щоб віддати належне подвигу і самопожертві   героїв боротьби з Чорнобильською бідою, у  читальній залі  на зустрічі під назвою
   «Чорнобиль не має минулого часу», зібралися  працівники бібліотеки,  учасники ліквідації аварії  на  ЧАЕС  та просто  небайдужі  черняхівці.

           У цей день до бібліотеки завітали:  О. М. Чайківська – керівник апарату райдержадміністрації, черняхівські  вогнеборці - ліквідатори  А.І.Колесник, В.Д. Іванюха, Кукса К.Б.

           До розмови долучився  краєзнавець, літописець Чорнобильської трагедії С. В. Леус, який  під час аварії жив і працював в  смт. Поліське,  автор  збірки поезії   « Я пам’ятаю».

         Увазі присутніх була запропонована книжкова виставка «Терновий вінець Чорнобиля»,  огляд літератури  «Тема  Чорнобиля в художній літературі».     На заході транслювались відео: «Героям Чорнобиля присвячується», «Мужність та  біль Чорнобиля».

Присутні учасники заходу таким чином показали свою небайдужість до жахливої події України 1986 року та хвилиною мовчання  вшанували усіх постраждалих від трагедії.

Книга – одне з найбільших чудес,

створених людиною.

     Кожного року навесні традиційно до читачів юнацького абонементу приходить Свято Книги. Це свято має назву – Всеукраїнський тиждень дитячої та юнацької книги.              

       В читальній  залі центральної районної бібліотеки був проведений бібліотечний урок на тему:“Виникнення книгодрукування в Україні”.              

Книга – одне з найбільших чудес, створених людиною. З тих пір,

 як люди навчилися писати, свою всю мудрість вони довірили книгам. Книги відкривають нам світ, допомагають уявити минуле,

заглянути в майбутнє.

       З цікавістю всі слухали  розповідь, яка супроводжувалась слайд – презентацією  про „кам’яні” книги, глиняні, книги-сувої із папірусу, книги-сувої із пергаменту, (тонкої козячої або телячої шкіри), писали книги і на березовій корі. Їх називали „берестяними грамотами”.

    Цікавою була інформація  про Пересопницьке Євангеліє та про друковані книги і початок українського книгодрукування Івана Федорова. Найбільшою і головною працею Івана Федорова в Острозі була Біблія. Острозька Біблія – монументальне видання, видрукуване на 628 аркушах. Вона стала шедевром друкарського мистецтва.

      Книга – це мудрість поколінь минулих. Книга – це друг і порадник. Вона зберігає в собі красу рідного слова, чарівність мови. І одним із головних показників національної самосвідомості є збереження української мови, досконале володіння нею. Адже без мови немає народу, а без народу немає держави.

         Іван Огієнко — геніальна людина, наш земляк,  мало відомий  в Україні.   Був професором Київського університету Святого Володимира, першим ректором Кам’янець-Подільського державного українського університету, міністром освіти і віровизнань УНР, переклав канонічно визнаний у всьому світі текст Біблії українською мовою.

     Вчений-енциклопедист залишив по собі фантастичну за обсягом спадщину для вивчення якої буде замало і цілого науково-дослідного інституту.

       На  Житомирщині  проходять Огієнківські дні. В рамках цих днів в Черняхівській ЗОШ відбувся урок, присвячений постаті нашого славетного земляка.

     Запрошений на захід Архієпископ Житомирський і Поліський Володимир  майстерно провів учнів життєвими стежками видатної особистості, надзвичайного патріота України та невтомного трудівника, зерно таланту якого проростало на різних нивах, починаючи від військового медика.                      

                                     

       Про  Івана Огієнка, як мовознавця,  культуролога, мистецтвознавця, дослідника усної народної творчості,  публіциста, редактора і видавця, поета, літературного критика – шевченкознавця; вчителя української мови львівської Жіночої учительської семінарії у 1922-26 рр. розповіла старшокласникам бібліотекар юнацького абонементу.

«Найперші рідномовні обов`язки»

                                                                                                    

                                                                                                      Митрополит Іларіон (Іван Огієнко)

1.  На кожному кроцi й кожної хвилини охороняй честь своєї рiдної мови, як свою власну, бiльше того - як  честь своєї нацiї. Хто не береже чести своєї рiдної мови, той пiдкопує основи своєї нації.

2. Розмовляй у родинi своїй тiльки рiдною мовою. Це принесе тобi правдиву насолоду шляхетного почуття сповнення найбiльшого обов’язку щодо свого народу.

3. Хто в родинi своїй розмовляє не рiдною мовою, той стоїть на дорозi до мовного винародовлення, - найбiльшого непрощеного грiха проти свого народу.

4. Бережи своє особове iм'я й родове прiзвище в повнiй нацiональнiй формi i нiколи не змiнюй їх на чужi. Найменша тут змiна, - то вже крок до винародовлення.

5.  Кожний, хто вважає себе свiдомим членом свого народу, мусить пильно навчатися  своєї соборної лiтературної мови.

6.  Кожний свiдомий член свого народу мусить завжди допомагати всiма приступними йому  способами розвитковi культури своєї лiтературної мови.

7.  Кожний свiдомий член народу мусить  добре розумiти й ширити головне рiдномовне гасло "Для одного народу - одна лiтературна мова й вимова, один правопис".

8.  Кожний свiдомий член нацiї мусить добре знати й виконувати рiдномовнi обов'язки свого народу.

 9.  Де б ти не жив - чи в своїм рiднiм краю, чи на чужинi, - скрiзь завжди мусиш уживати тiльки однієї соборної лiтературної мови й вимови, тiльки одного спiльного правопису, тим ти покажеш, що ти свiдомий син своєї об'єднаної  нацiї.

10.  Кожний громадянин мусить добре пам'ятати й дiтей своїх того навчати, що наймилiша  мова  в цiлому свiтi - то мова рiдна.

11.  Кожний свiдомий громадянин, живучи серед чужого народу, мусить конче вживати своєї рiдної мови не тiльки вдома, але  й скрiзь, де можливо.

12.  Кожний свiдомий громадянин мусить щедро пiдтримувати свої нацiональнi перiодичнi й неперiодичнi видання, даючи їм цим самим змогу нормально розвиватися. Добрий стан нацiональних  видань - то могутня сила народу й забезпечення розвитку рiдної мови, а висота їх накладу - то ступiнь нацiональної свiдомости народу.

Докладніше дивіться на:http://ukrlife.org/main/minerva/mova.htm

Всесвітній День боротьби з туберкульозом (24 березня)

був заснований для того, щоб закликати населення

берегти власне здоров'я.

        Саме тому в  цей  день  для учнів  Черняхівської   ЗОШ   було  проведено урок  здоров’я   «Як захистити себе від туберкульозу».

       присутні  дізналися про збудника «білої чуми ХХ століття».

          Про причини виникнення хвороби  розповіла  представник відділу у справах сім'ї, молоді та спорту РДА Дзюблик С.М.

      Цікавою  була розповідь-застереження   лікаря-фтизіатра  Барановської Т. М., присутні  дізналися про збудника «білої  чуми  ХХ  століття».

 Обговорили тему профілактики туберкульозу, цікавилися факторами, які спричинюють розвиток захворювання. Наприкінці  зустрічі  лікар відповіла на численні запитання.

      Презентація «Туберкульоз і його профілактика», доповнила  розповідь лікаря наочним матеріалом та продемонструвала підступність цієї хвороби.

       Крім того присутні ознайомилися із виставкою – застереження   «Ваше майбутнє у ваших руках», створену працівником юнацького абонементу,  де були розміщені книги про оздоровчу фізкультуру, корисне харчування, народну медицину та книги , які розповідають про вплив шкідливих звичок на організм людини.

           Захід пройшов цікаво, слухачі збагатилися новою корисною інформацією.

                                                                                 "Іван Франко – трибун народний,

Пророк-ватаг, ратай-співець.

І громадянин благородний..."

                                                                                                                                                                              М. Вороний

        Цього року   Україна святкує славний ювілей – минає 160 років  від дня народження Івана Франка, всесвітньо знаного поета, прозаїка, драматурга, публіциста, перекладача й видатного вченого, номінованого на Нобелівську премію, якої він був безперечно гідний.

      Внесок Івана Франка до української літератури і культури загалом величезний, та й працював він не заради хоч би й найвищих нагород. Він був робітником на культурній ниві, і його вагомий доробок – понад 100 томів – не лише підняв цілі пласти національного життя, а й завдяки зверненню до загальнолюдських цінностей не втратив актуальності й донині. Іван Франко залишив по собі багатющу спадщину не лише рідною українською, а й німецькою, польською, російською, чеською мовами; його твори друкувалися в багатьох європейських газетах, часописах, енциклопедичних виданнях, різноманітних збірниках

      Іван Франко — це розум і серце нашого народу. Це боротьба, мука і передчуття щастя України. України і людськості. …Франко живе в народній пам’яті як великий Каменяр…» (М. Рильський).

      Запрошуємо всіх шанувальників Франкіани та небайдужих причаститися із Франкової криниці.

        На юнацькому абонементі відкрито виставку – ювіляр "Віще слово каменяра", яка дасть змогу якнакраще збагнути велич постаті Івана Франка.  На її полицях розміщені документи, що  знайомлять користувачів з цікавими фактами життя письменника та літературною спадщиною. Тут висвітлено громадську позицію Івана Франка, розкрито багатогранність його особистості.

           З’явившись на рубежі двох століть і двох епох, її  творчість стала однією з вершин української літератури.

       Люди, як зорі, полишають свій слід у свідомості майбутніх поколінь, особливо люди талановиті. Мовби крізь серпанок легендарності проступає до нас образ поетеси, образ ніжний і чистий. Інколи – веселий, частіше – в задумі чи смутку. Кожним словом, променем думки, кожним болем своїм живе у душах нашого народу людина, ім’я якій – Леся Українка.              
                               

          До ювілею Лесі Українки в книгозбірні діє  розгорнута книжкова виставка – ювіляр «Дочка Прометея», де представлена література про життя і творчість, а також твори видатної жінки України.

      Бринить,    співає                                       наша     мова

Як довго ждали ми своєї волі слова.

І ось воно співа, бринить.

Бринить, співає наша мова,

Чарує, тішить і п’янить.

(Олександр Олесь)

        «Скільки я знаю мов, стільки разів я людина», – говорить народна мудрість.  

Та багатство, втілене в скарбниці інших мов, залишиться для людини недосяжним, якщо вона не оволоділа рідною мовою, не відчула її краси. Мова – духовне багатство народу. Ми часто чуємо ці слова, але не завжди задумуємось над їхньою глибиною. Адже мова – це історія життя наших далеких предків, це наш родовід, це колискова, яку співала нам у дитинстві матуся. Нині українська мова – одна з найбагатших мов світу. Наша мова, мов неповторний самоцвіт, виграє барвами веселки, має своє звучання, свою вагомість, свою красу. Для цього добре потрудились Г.С. Сковорода, І.П. Котляревський, Т.Г. Шевченко, Марко Вовчок, Леся Українка, Панас Мирний, І. Франко та багато інших. Кожен з них вніс у розвиток мови часточку досвіду свого, часточку душі. Продовжили ці традиції і представники красного письменства: О. Гончар, Л. Костенко, Д. Павличко, В. Симоненко, І. Драч…

Запрошуємо користувачів бібліотеки ознайомитись з виставкою –
 «Бринить співає наша мова», яка діє на юнацькому абонементі.

      Отже, нам є чим пишатися, що шанувати, кого наслідувати.

Віримо у майбутнє мови нашої, у світлу долю народу, бо мова – це найвищий дар людини й народу. Любімо рідну мову, бережімо і плекаймо її. Тоді вона буде шанованою, як і інші державні мови в більшості країн світу.

Афганська війна – наша пам’ять і наш біль

Низький уклін загиблим, та шана живим.

     Афганська війна.., брудна, неоголошена... Та хіба війни бувають чистими? Будь-яка несе смерть, каліцтво, вдягає в жалобу тисячі сердець, материнських сердець.

       У ВІЙНИ БЕЗЖАЛЬНІ ОЧІ, У ВІЙНИ СВІЙ РАХУНОК, СВОЯ ЖОРСТОКА АРИФМЕТИКА. ЦЕ – ВАЖКІ ЛЮДСЬКІ СТРАЖДАННЯ, НЕЛЮДСЬКІ ВИПРОБУВАННЯ, СМЕРТЬ БАГАТЬОХ ЛЮДЕЙ.

     15 ЛЮТОГО 2016 РОКУ В Черняхівській  ЦЕНТРАЛЬНІЙ БІБЛІОТЕЦІ    біля виставки- памяті «Гіркої памяті ковток»  вшанували  пам'ять тих, хто не повернувся додому і тих хто прийшов із війни живим .     Це  ДАНИНА ПАМ'ЯТІ ВСІМ, ХТО ПРИЧЕТНИЙ ДО ГЕРОЇЧНОЇ Й ТРАГІЧНОЇ АФГАНСЬКОЇ ВІЙНИ. ВІЙНА, ЯКУ ЗАМОВЧУВАЛИ, ЯКА НІБИ НЕ ІСНУВАЛА, АЛЕ РАХУНОК ЇЇ ЖЕРТВ ВИМІРЮВАВСЯ ТИСЯЧАМИ ВТРАЧЕНИХ ЖИТТІВ.

        Хвилиною мовчання вшанували присутні пам'ять наших загиблих земляків і всіх тих, хто не повернувся з афганської війни.

Війна в Афганістані – біль і скорбота, незагоєна рана, серйозний урок для нащадків.

Кохання… кохання… кохання…         

Не перші ми і не останні –

Хоч віють бурі навісні,

Серця скоряються коханню,

Як сад скоряється весні.

             У художній літературі — в прозі й поезії  коханню  віддано чільне місце, і хай писано відомі твори багато літ тому, вони й нині читаються з незмінним інтересом. Бо високі почуття хвилюють нас віддавен, і багато в чому незбагненні й досі.

   Як любили, переживали ці палкі, часами й трагічні миті письменники, як складалося їхнє особисте життя, хто давав їм натхнення у нелегкій праці, а часом доводив їх до відчаю, — цей потаємний досвід їхніх сердець просвітлить душі наших книголюбів, за допомогою нашої виставки "Незбагненна сила кохання".

          Скористаюся  нагодою, Днем закоханих, щоби звернути  увагу  на одну з книг,  яка  представлена на  виставці.

Топська Н. Любов - наснага, любов - журба ... [Текст] : [історії кохання класиків укр. л-ри] / Неллі Топська. - Донецьк : Проспект-Прес, 2007. - 319 с : іл.

     Книга містить дванадцять новел — дванадцять історій кохання видатних українських письменників XVIII-XIX століття — Григорія Сковороди, Івана Котляревського, Євгена Гребінки, Тараса Шевченка, Леоніда Глібова, Марка Вовчка, Панаса Мирного, Івана Франка, Ольги Кобилянської, Михайла Коцюбинського, Павла Грабовського, Лесі Українки. Непрості долі великих людей — кожна зі своїми болями і радощами, зустрічами і розлуками, сподіваннями і розчаруваннями... Ця книга привідкриває завісу таємничості над особистим життям великих літераторів. І, що мене особисто більш за все приваблює, робить це дуже делікатно, без порпання у "брудній білизні" та смакування "сенсаційних" подробиць...

     Ця   книга зацікавить широке коло читачів. Вона стане в пригоді при вивченні літератури в школах та вузах. А ще буде добрим другом-порадником і для молодих, і для зрілих літами, в ній  знайдеться безліч сторінок, які зігріють і осяють душу.

           Коротко про автора: Неллі Топська - філолог за освітою. Автор ще однієї книги про видатних особистостей України "Дарунки долі - Муза і Любов", поетичної збірки "За осенью следом". Живе і працює в Донецьку.

    Отож,  запрошуємо   дізнайтись  і прочитати   про кохання тих, хто навіки залишились в історії. Завітайте до нашої бібліотеки!

Всім, хто шукає, бажаю знайти,

а хто вже знайшов - зберегти своє кохання!

Пам'яті Героїв Крут…

Як  сніги  покриють  землю

Рядном  білим,— не  забудь

Спом'янути  тую  славу,

Що  лишилась  нам  з-під  Крут…

                             Д. Гавриш

    

     Так уже склалося, що день 29 січня в історії України нерозривно пов’язаний зі словом Крути. 

     А тоді, в січні 1918-го, після прийняття  IV Універсалу, який проголошував повну незалежність Української Народної Республіки, до Києва рвалася армія Михайла Муравйова...

           На захист УНР стали лише близько 300 чоловік iз Помічного Студентського куреня - студенти-добровольці Українського народного університету, Київського університету імені св. Володимира, учні старших класів Кирило- Мефодієвської гімназії...

       "Вони загинули за волю України" під такою назвою на юнацькому абонементі  організована книжкова виставка – пам'ять , присвячена пам’яті Героїв Крут.

           Мета цієї виставки -  привернути увагу нинішнього молодого покоління до самовідданого і жертовного подвигу, який здійснили українські юнаки під Крутами.

            Серед представлених на виставці видань - книга "Крути, Січень 1918 року", куди увійшли невідомі і маловідомі документи, матеріали, свідчення, спогади учасників бою під Крутами.

Зміст архівних матеріалів підсилюють статті і виступи видатних особистостей доби Української революції 1917-1921 років.

          Про трагічні події, які відбулися у січні 1918 року під станцією крути, йде мова у книзі "Бій відлунав".

        Збірник «Герої Крут. Лицарський подвиг юних українців 29 січня 1918 року», адресується передусім  студентам, старшокласникам;   усім, хто прагне відкрити для себе звитяжну і водночас трагічну сторінку нашої історії.

           Зацікавлять читачів матеріали наукових читань "Українська революція 1917-1921 рр: подвиг героїв Крут",  збірка "Крути",   книга "Героїка трагедії Крут".   В цих виданнях на основі спогадів учасників бою,  роздумах сучасників і публіцистичним словом осмислюється героїка подвигу юнаків України в імя своєї Вітчизни. Бо як сказала Олена Теліга: "Чим вищий п’єдестал побудуємо для тих, що стали символом наших визвольних змагань, тим далі падатиме роз`яснююче світло від цього символу".

          Окремий розділ виставки займають поетичні твори, що висвітлюють подвиг юних лицарів України. Тут представлені твори Павла Тичини, Ігоря Богдана Антонича, Олександра Олеся, Яра Славутича, Олекси Стефановича, Дмитра Павличка, Миколи Луківа та багатьох інших.

           Схиляючись у жалобі перед пам`яттю Героїв Крут, ніколи не забуваймо, що це був щедрий і ніжний цвіт молоді Української держави.

На Аскольдовій Могилі

Поховали їх –

Тридцять мучнів українців,

Славних, молодих …

На Аскольдовій могилі

Український цвіт.

Запрошуємо в нашу книгозбірню переглянути ілюстративно-книжкову виставку – пам'ять  "Вони загинули за волю України".

    

Благослови і вознеси

Болючу правду України,

Що йде від чистої роси,

Що йде від чистої сльози —

Не тільки смуток і руїни.

...І незнищенність України,

Народе рідний, вознеси!

                                                  Д. Кочугур

          Cьогодні в Україні відзначається 97-ма річниця ухвалення Універсалу Директорії про Злуку Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки в єдину державу. Ця подія увійшла в історію як  День Соборності України, що уособлює віковічні прагнення нашого народу до об’єднаності, цілісності та неподільності.

         Боротьба українського народу за соборність своїх земель – одна із важливих сторінок нашого минулого. Слово «соборність» включає в себе єдність і згуртованість  У ньому ми чуємо слово «собор». Собор душі є у кожного із нас. Берегти його означає слідкувати за своїми думками, діями, вчинками. Одним із головних завдань собору душі є знати і пам’ятати свою історію. Тож вивчаймо власну історію і цінуймо здобутки попередників!

       Проблема єдності українських земель та духовного єднання всіх громадян нашої держави, незалежно від національності, проживання, віросповідання та політичних уподобань, сьогодні знову постає як ніколи гостро.  У цей важкий для нашої країни час ми не повинні бути сторонніми спостерігачами, а активними творцями власного майбутнього, бо лише в єдності та примиренні наша сила.

       Книгозбірня   провела  акцію «Причепи  стрічку», під час якої розповсюджувались інформаційні листівки та синьо – жовті стрічки.   
     
                        

В  читальній залі  бібліотеки для дорослих  діє

 книжкова виставка «Соборна – значить єдина».

Запрошуємо  всіх бажаючих до перегляду.