неділю, 21 лютого 2016 р.

           З’явившись на рубежі двох століть і двох епох, її  творчість стала однією з вершин української літератури.
       Люди, як зорі, полишають свій слід у свідомості майбутніх поколінь, особливо люди талановиті. Мовби крізь серпанок легендарності проступає до нас образ поетеси, образ ніжний і чистий. Інколи – веселий, частіше – в задумі чи смутку. Кожним словом, променем думки, кожним болем своїм живе у душах нашого народу людина, ім’я якій – Леся Українка.              
                               
          До ювілею Лесі Українки в книгозбірні діє  розгорнута книжкова виставка – ювіляр «Дочка Прометея», де представлена література про життя і творчість, а також твори видатної жінки України.

      Бринить,    співає                                       наша     мова


Як довго ждали ми своєї волі слова.
І ось воно співа, бринить.
Бринить, співає наша мова,
Чарує, тішить і п’янить.

(Олександр Олесь)

        «Скільки я знаю мов, стільки разів я людина», – говорить народна мудрість.  
Та багатство, втілене в скарбниці інших мов, залишиться для людини недосяжним, якщо вона не оволоділа рідною мовою, не відчула її краси. Мова – духовне багатство народу. Ми часто чуємо ці слова, але не завжди задумуємось над їхньою глибиною. Адже мова – це історія життя наших далеких предків, це наш родовід, це колискова, яку співала нам у дитинстві матуся. Нині українська мова – одна з найбагатших мов світу. Наша мова, мов неповторний самоцвіт, виграє барвами веселки, має своє звучання, свою вагомість, свою красу. Для цього добре потрудились Г.С. Сковорода, І.П. Котляревський, Т.Г. Шевченко, Марко Вовчок, Леся Українка, Панас Мирний, І. Франко та багато інших. Кожен з них вніс у розвиток мови часточку досвіду свого, часточку душі. Продовжили ці традиції і представники красного письменства: О. Гончар, Л. Костенко, Д. Павличко, В. Симоненко, І. Драч…
Запрошуємо користувачів бібліотеки ознайомитись з виставкою –
 «Бринить співає наша мова», яка діє на юнацькому абонементі.
      Отже, нам є чим пишатися, що шанувати, кого наслідувати.
Віримо у майбутнє мови нашої, у світлу долю народу, бо мова – це найвищий дар людини й народу. Любімо рідну мову, бережімо і плекаймо її. Тоді вона буде шанованою, як і інші державні мови в більшості країн світу.
Афганська війна – наша пам’ять і наш біль
Низький уклін загиблим, та шана живим.

     Афганська війна.., брудна, неоголошена... Та хіба війни бувають чистими? Будь-яка несе смерть, каліцтво, вдягає в жалобу тисячі сердець, материнських сердець.
       У ВІЙНИ БЕЗЖАЛЬНІ ОЧІ, У ВІЙНИ СВІЙ РАХУНОК, СВОЯ ЖОРСТОКА АРИФМЕТИКА. ЦЕ – ВАЖКІ ЛЮДСЬКІ СТРАЖДАННЯ, НЕЛЮДСЬКІ ВИПРОБУВАННЯ, СМЕРТЬ БАГАТЬОХ ЛЮДЕЙ.
     15 ЛЮТОГО 2016 РОКУ В Черняхівській  ЦЕНТРАЛЬНІЙ БІБЛІОТЕЦІ    біля виставки- памяті «Гіркої памяті ковток»  вшанували  пам'ять тих, хто не повернувся додому і тих хто прийшов із війни живим .     Це  ДАНИНА ПАМ'ЯТІ ВСІМ, ХТО ПРИЧЕТНИЙ ДО ГЕРОЇЧНОЇ Й ТРАГІЧНОЇ АФГАНСЬКОЇ ВІЙНИ. ВІЙНА, ЯКУ ЗАМОВЧУВАЛИ, ЯКА НІБИ НЕ ІСНУВАЛА, АЛЕ РАХУНОК ЇЇ ЖЕРТВ ВИМІРЮВАВСЯ ТИСЯЧАМИ ВТРАЧЕНИХ ЖИТТІВ.
        Хвилиною мовчання вшанували присутні пам'ять наших загиблих земляків і всіх тих, хто не повернувся з афганської війни.

Війна в Афганістані – біль і скорбота, незагоєна рана, серйозний урок для нащадків.

неділю, 14 лютого 2016 р.

Кохання… кохання… кохання…         
Не перші ми і не останні –
Хоч віють бурі навісні,
Серця скоряються коханню,
Як сад скоряється весні.

             У художній літературі — в прозі й поезії  коханню  віддано чільне місце, і хай писано відомі твори багато літ тому, вони й нині читаються з незмінним інтересом. Бо високі почуття хвилюють нас віддавен, і багато в чому незбагненні й досі.
   Як любили, переживали ці палкі, часами й трагічні миті письменники, як складалося їхнє особисте життя, хто давав їм натхнення у нелегкій праці, а часом доводив їх до відчаю, — цей потаємний досвід їхніх сердець просвітлить душі наших книголюбів, за допомогою нашої виставки "Незбагненна сила кохання".

          Скористаюся  нагодою, Днем закоханих, щоби звернути  увагу  на одну з книг,  яка  представлена на  виставці.
Топська Н. Любов - наснага, любов - журба ... [Текст] : [історії кохання класиків укр. л-ри] / Неллі Топська. - Донецьк : Проспект-Прес, 2007. - 319 с : іл.
     Книга містить дванадцять новел — дванадцять історій кохання видатних українських письменників XVIII-XIX століття — Григорія Сковороди, Івана Котляревського, Євгена Гребінки, Тараса Шевченка, Леоніда Глібова, Марка Вовчка, Панаса Мирного, Івана Франка, Ольги Кобилянської, Михайла Коцюбинського, Павла Грабовського, Лесі Українки. Непрості долі великих людей — кожна зі своїми болями і радощами, зустрічами і розлуками, сподіваннями і розчаруваннями... Ця книга привідкриває завісу таємничості над особистим життям великих літераторів. І, що мене особисто більш за все приваблює, робить це дуже делікатно, без порпання у "брудній білизні" та смакування "сенсаційних" подробиць...
     Ця   книга зацікавить широке коло читачів. Вона стане в пригоді при вивченні літератури в школах та вузах. А ще буде добрим другом-порадником і для молодих, і для зрілих літами, в ній  знайдеться безліч сторінок, які зігріють і осяють душу.
           Коротко про автора: Неллі Топська - філолог за освітою. Автор ще однієї книги про видатних особистостей України "Дарунки долі - Муза і Любов", поетичної збірки "За осенью следом". Живе і працює в Донецьку.
    Отож,  запрошуємо   дізнайтись  і прочитати   про кохання тих, хто навіки залишились в історії. Завітайте до нашої бібліотеки!
Всім, хто шукає, бажаю знайти,
а хто вже знайшов - зберегти своє кохання!