ЮВІЛЯР ВЕРЕСНЯ !!! До 170-річчя з дня народження КАРПЕНКА - КАРОГО.

         

 Народився  Іван Карпович Тобілевич  (Іван Карпенко-Карий)  29 вересня 1845 року  в с. Арсенівка  поблизу  Єлисаветграда.  Батько  його походив  зі  старовинного  зубожілого дворянського  роду,  а  мати  була простою  селянкою.   Освіту,  якої  так  прагнули батьки  для  своїх  дітей, довелося  через  матеріальну  скруту  обмежити  повітовим  училищем  у Бобринці  на  Єлисаветградщині,  і  з 14 років  хлопець  мусив  уж  заробляти на  життя.  Майже  два  десятиліття  забрала  в  І. Тобілевича  служба  в різних  канцеляріях – від  писарчука  до секретаря  поліцейського  управління.

       У Єлисаветграді  Тобілевич знайомиться з творами Руссо, Дідро, Вольтера, Герцена, з трактатами Бокля,  Мілля,  разом  зі  своїм  другом            М. Кропивницьким  читає  західноєвропейських  письменників,  філософів, соціологів. Перебуваючи  на  службі  більш  як  рік  у  Херсоні,  він познайомився  з  колишнім  учасником  Кирило-Мефодіївського  братства  й товаришем   Т. Шевченка    Д.П. Пильчиковим, під впливом якого прочитав багато книжок з історії народів, з класичної літератури, серед якої Шекспір  зайняв перше місце. У цей час він товаришував з такими діячами української культури, як Г. Стрижевський,  В. Менчиць,  пізніше – з Д. Смоленським,    В. Антоновичем,  Є. Чикаленком,  М. Комаровим,  О. Русовим.

      Людинам  мудра,  витримана,  напрочуд  добра  й  відпвідальна,                І.Тобілевич  над  усе ставив душевну рівновагу,  щастя  своїх  рідних  і Батьківщини.  А  життя  складалося  непросто: відповідальна служба,  сімейні клопоти,  пов’язані  з численною  родиною,   адміністративний нагляд  і заслання,  де йому довелося заробляти на життя підручним  коваля, а потім палітурником тощо.  Власне до літературної творчості він приступив в уже зрілому віці й із перших спроб виявив чітку громадянську позицію, тонку спостережливість, досконалу  художню  майстерність.

     Театральна  зацікавленість І. Карпенка-Карого  сформувалась  іще в Бобринці, де в драматичному гуртку  він  грав  різні  ролі  у п’єсах Котляревського,   Квітки-Основ’яненка,  Гоголя. У Єлисаветграді, як згадував П. Саксаганський, будинок родини Тобілевичів на Знаменській вулиці був центром української культури: тут збиралася молодь на музично-драматичні вечори.  Тут певний час мешкав М. Кропивницький, який із жовтня 1875 р. керував українською трупою, організованою І.Карпенко-Карим.

                 На  юнацькому  абонементі з 10 вересня для користувачів  діє

книжкова  виставка  «Корифей українського театру»

                      В  2015 – книги -ювіляри    Карпенка-Карого    

130 років – (1885) -  «Наймичка»

125 років -  (1890) – «Сто тисяч»

 

Із  життям  і  діяльністю

 Івана  Карпенка-Карого  знайомлять  книги,  представлені  у  фондах бібліотеки.  

Це,  зокрема:

Спогади про Івана Карпенка-Карого [Текст] : збірник / упоряд., вступ. ст., приміт. Р. Я. Пилипчука. – К.: Мистецтво, 1987. – 183 с.

    У книзі зібрано спогади відомих діячів вітчизняної культури, сучасників про Івана Карповича, його життя, творчу діяльність.  Відкривають збірник "Спогади про Бобринець і бобричан" видатного українського драматурга, актора й режисера Марка Кропивницького. Ідеться в них не стільки про самого Івана Тобілевича, як про оточення, ранній період їхнього товаришування, спільних друзів. Тільки вузькому колу фахівців були доступні "Спомини про І.К.Тобілевича (Карпенка-Карого)", написані молодшим братом Михайлом відомі А ще серед авторів - Панас Саксаганський, Микола Садовський, Софія та Назар Тобілевичі, Григорій Маринич, Євген Кротевич, Прохор Коваленко.

Пільгук І. І. Іван Карпенко-Карий (Тобілевич) [Текст] : біогр. повість / І. І. Пільгук. – К.: Молодь, 1976. – 294 с.

        Біографічна повість написана на документальному матеріалі з аналізом творчості Івана Карпенка-Карого. Багато уваги приділено таким видатним акторам, як Марко Кропивницький, Марія Заньковецька, Микола Садовський, Панас Саксаганський, чиї імена, за словами Станіславського, "увійшли золотими літерами на скрижалі світового мистецтва".

Карпенко-Карий І. (Тобілевич І. К.) Драматичні твори / І.Карпенко-Карий ; передм. П. М. Киричка. – К.: Дніпро, 1985. – 439 с.

       Своєю творчістю та театральною діяльність Іван Карпенко-Карий значно збагатив українську літературу та мистецтво. Ще Іван Франко писав: "Чим він був для України, для розвою її громадського та духовного життя - се відчуває кождий, хто чи то бачив на сцені, чи хоч би лише читав його твори; се розуміє кождий, хто знає, що він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література..."

     У видання ввійшли найкращі п'єси українського драматурга "Бондарівна", "Наймичка", "Мартин Боруля", "Сто тисяч" та інші.

Карпенко-Карий І. П’єси [Текст] / І. Карпенко-Карий ; передм. О. М. Колінченко. – К.: Школа, 2006. – 320 с. – (Бібліотека шкільн. класики).

     Твори Івана Карпенка-Карого, включені до шкільної програми для обов'язкового читання та вивчення представлені й на сторінках "Бібліотеки шкільної класики". Серед включених до видання п’єс - відомі широкому читацькому загалу "Сто тисяч", "Мартин Боруля", "Хазяїн", "Безталанна", "Сава Чалий".

Коломієць Р. Г. Театр Саксаганського і Карпенка-Карого [Текст] / Р. Г. Коломієць. – К.: Мистецтво, 1984. – 100 с., іл.

      Історія українського театру багата на славні події та імена. Проте факт, коли творчість однієї трупи стала виявом нового типу театрального видовища безпрецедентний.

     Саме такою трупою був колектив, очолюваний П.К.Саксаганським та І.К.Карпенком-Карим.

У різні часи він мав різні назви: "Товариство російсько-малоросійських артистів під керівництвом П.К. Саксаганського", "Об'єднане товариство російсько-малоросійських артистів під керівництвом П.К. Саксаганського і М.К.САдовського за участю М.К. Заньковецької" та інші. Власне ця книга просвячена творчій співпраці братів Тобілевичів - драматурга та актора Івана  Карповича  Карпенка-Карого і режисера, актора Афанасія Карповича Саксаганського.

Серед видань довідкового характеру варто звернутись до книг:

Мар’яненко І. І. К. Карпенко-Карий (1845-1907) [Текст] /

І.Мар’яненко // Корифеї українського театру / І. Мар’яненко, П. Коваленко, С. Тобілевич; упоряд. вступ. ст., приміт. І. О. Волошина. – К.: Мистецтво, 1982. – С. 189-209., іл.

     Серед героїв видання - Марка Кропивницького, Марії Заньковецької, Анни Затиркевич-Карпінської, Миколи Садовського, Панаса Саксаганського є й Іван Карпенка-Карий.

     Як згадувала пізніше Софія Тобілевич: "Персонажі, створені його майстерною грою були неначе вирізьблені самою природою чітко й рельєфно. Ні однієї штучної риси, нічого зайвого, що б утворювало лише зовнішній ефект. Кожен рух,жест,зміна міміки були в нього доречні, потрібні, на своєму місці..."

 Карпенко-Карий Іван Карпович (справжнє прізвище – Тобілевич) [Текст] Провідники духовності в Україні : довідник / за ред. І. Ф. Кураса. – К.: Вища шк., 2003. – С. 239-240.

       В книзі наведено довідкові відомості про широку плеяду найвидатніших державотворців, діячів культури, науки, освіти, церкви, які на різних історичних етапах пробуджували суспільну свідомість, пропагували народні традиції, опікувалися проблемами відродження й розбудови державності. Серед імен - Іван Карпович Карпенко-Карий.

Шаров І. Ф. Карпенко-Карий Іван Карпович (1845-1907) – драматург, актор, режисер, театральний діяч [Текст] / І. Ф. Шаров // 100 видатних імен України / І. Ф. Шаров. – К.: Альтернативи, 1999. – С. 166-168.

      Про постать Івана Карпенка-Карого розповідається й на сторінках видання історика, народного депутата України Ігоря Шарова "Сто видатних імен України".

      Як відмічається у передмові довідника: "Ця книга - перший крок до осягнення нашої історії через призму сприйняття життя й діяльності найвидатніших постатей, що прославили своїми подвигами й ділами українську землю... Власне, видання й мислилося як унікальний довідник духу нації".