10 травня
Микола Костомаров – гордість України
До 200 – річчя від дня народження М.І. Костомарова
( 16 травня 1817 – 19 квітня 1885)
... Любітися, діти слави,
Любов нас спасає! Костомаров М. І.
З 25 квітня 2017 р. в
юнацькому абонементі
відкрита книжкова виставка присвячена
Миколі
Івановичу Костомарову.
У травні виповнюється 200 – ті роковини від дня народження видатного історика, етнографа, поета – романтика, мислителя, публіциста, громадського діяча, талановитого письменника і, безумовно, великого патріота своєї батьківщини Миколи Івановича Костомарова. Людина непересічної долі, величезної культури і освіченості, історик і археолог, фольклорист і етнограф, поет і прозаїк, Микола Іванович Костомаров був насамперед працьовитою людиною й увесь свій вік провів за письмовим столом і в архівних пошуках документів, які давали йому змогу відкривати нові сторінки у вітчизняній історії.
Микола Костомаров – перший класик
української історичної науки.
Він був перший, хто у той час звернувся до вивчення історії України, що тоді, та, нажаль, і до недавнього
минулого, вважалося недоречним.
Саме М.І.Костомаров один з перших порушив
питання про узаконення мови українського народу, його історії, активно
відстоював думку, що творцями історії є
не царі та їх наближені вельможі, а народ.
Служіння народові було головним змістом
життя і праці М.І. Костомарова.
Як письменник
М. Костомаров належить до
харківської школи романтиків.
Збірки поезій (під псевд. Ієремія Галка)
"Укр. баляди" (1839) і "Вітка" (1840) містять твори історичної
тематики з старокнязівської доби ("Митуса", "Ластівка") й
Гетьманщини ("Дід пасічник"), в яких автор підкреслює безперервність
національних традиції аж до сучасности; філософські, історіософічні й любовні
вірші в народному дусі.
Мова поезій Костомарова характеризується, з
одного боку, широким використанням словника й фразеології народної пісні, з другого —
намаганням підносити її до рівня літературної.
Немає коментарів:
Дописати коментар